?

Log in

No account? Create an account
 
 
30 Июль 2016 @ 21:17
 
День непритомніє, час добігає до серпня,
Літо густе і медове: пливи, наче риба.
Небо торкається серця, і ніжність нестерпна,
Наче від серця щоразу відкраєна скиба.

Я ніби досі малеча – життя нескінченне,
Тато живий і усміхнений, мама удома...
Щастя у кожній хвилині – просте і буденне –
Просто нічого, крім щастя, тобі невідомо.

Так не триватиме довго, змарнується літо,
Всохне троянда, заплетена в прути альтанки.
Там, де майбутнє холодною кригою вкрито,
В тебе завжди зостаються серпневі світанки.

Світ не чекатиме нас – полетить, понесеться,
Час захитає щосили невидимі ваги.
Все, що зостанеться – ніжність у твоєму серці –
Те, що насправді вартує твоєї уваги.
Метки: ,
 
 
 
ganeyshganeysh on Июль, 31, 2016 20:27 (UTC)
Оленко,саме у цьому вірші я почув як ти граєсся із українською мовою.Вишукуєш її незліченні потаємні оберти та надихання.Дуже тобі дякую за те.Я сам тому вчусь багато часу.Бо за походженням росіянин.
Роби те й надалі. В тебе дуже теє виходить файно...
oksana_monoksana_mon on Август, 1, 2016 19:30 (UTC)
Спасибо! Светло, пронзительно и чуть грустно...
Jane Bondjane_bond_777 on Сентябрь, 6, 2016 21:20 (UTC)
Елена, я так понимаю, Вы относительно недавно начали писать стихи на украинском языке? Можно задать Вам вопрос: с чем это связано?
Я, коли вперше побачила у Вас вірші українською, ... це було дуже несподівано. Признаюся, мене це вразило, якісь дивні відчуття охопили. Але мені сподобалась така поетична "деформація". Дякую Вам!
pristalnayapristalnaya on Сентябрь, 7, 2016 11:31 (UTC)
Никакой специфической причины не было. Просто случился эмоциональный всплеск после творческой встречи с Жаданом. До этого я не сильно интересовалась современной украинской поэзией.