?

Log in

No account? Create an account
 
 
21 Декабрь 2013 @ 20:52
 
Каждый раз, пока время тщательно подбирает нас по тональности, как созвучные ноты, пока примеряет друг к другу в попытке идеальной рифмы, кто-то делает закладку внутри книги, кто-то запоминает последнюю фразу, кто-то останавливает часы... Пространство расходится кругами, и колесо вращается вхолостую. Там, где мы, наконец, совпадаем, где находимся в фазе идеальных отношений, главное - не делать резких движений, не пытаться вырваться из настоящего момента. Ни впереди, ни позади нас дороги нет. Ни одно сердце не способно биться в прошлом или будущем. У него всегда есть только один удар. Сейчас.
Метки:
 
 
 
Irinaexa777 on Декабрь, 21, 2013 19:10 (UTC)
ДА
danittadanitta on Декабрь, 21, 2013 20:17 (UTC)
"Ни одно сердце не способно биться в прошлом или будущем. У него всегда есть только один удар. Сейчас."- шикарно сказано. Утащу в цитатник
pristalnayapristalnaya on Декабрь, 21, 2013 20:22 (UTC)
На здоровье)
Простоквашиноprostokvashino on Декабрь, 21, 2013 21:02 (UTC)
да.
как и у вечности.
есть только _сейчас_.
juli_jujuli_ju on Декабрь, 21, 2013 23:32 (UTC)
"... именно он называется Жизнь...."(с)
virsh on Декабрь, 22, 2013 04:53 (UTC)
Твое сейчас уже давно прошло, остановилось в башне из слоновой кости, уютном мире, построенном из злости, обиды на жестокий сон, когда остановился стон, когда удар застыл, не в силах вынести весь ужас. Тогда ты в детство тихо заверулась хоть изредка выплескивался стон, то в в пении, то прорываясь потом через сон. И в этой колыбели жизнь остановилась согласием сторон, ненадо сердце трогать, упрятав внутрь, остановив на вдохе, пусть не бьет, не будит боли звон....

Edited at 2013-12-22 05:34 (UTC)
pristalnayapristalnaya on Декабрь, 22, 2013 05:37 (UTC)
Спасибо за оптимизм, дорогой.
virsh on Декабрь, 22, 2013 18:52 (UTC)
Дорога в Океан Добра
а ти розмовляй з страхом, як з малою дитиною, пояснюй достуно, заговорюй часто. постійно, як молитву щоденну, убаюкуй і він відступить, звільнить тебе з своїх тенет -і ти дістанеш шанс розширитись на людство, продовжитись у вічність. Приїжджай на Майдан , заспіваєш - Майдан стоїть в центрі життя, не між Європою і Росією, це не Захід проти Сходу. Насправді поділ між старим і новим, між відсталим і прогресивним, між логічним і ірраціональним , між правдою і брехнею - оце і є поділом між добром і злом. Насправді поділу, межі немає - немає насправді абсолютного ні чорного ні білого, а є різні відтінки сірого , не спрощуйтесь до схем, бо розвиватись і робити вибір треба щодень , щогодини , бо розвиток знань експоненціальний, треба побороти лінь і егоїзи, древні програми, які втратили актуальність, треба побороти тварину в собі і стати нарешті справжньою свідомою людиною, обєднаною з свідомістю людства сучасного, "власні інтереси" це насправді жертвування великим майбутнім заради малого сьогодні, ницого , але в жмені. Насправді це обман древніх програм виживання - виживете, але залишитесь рабом , краще боротися щоб стати богом, Дорога в Океан Добра від частинок , атомів, зірок , молекул, клітин, обєднань клітин, обєднань людей, ідей, релігій, в океан знань, що далі буде розвивати всесвіт....P.S.Правильний вибір напряму не гарантує успіх , тільки постійна робота над собою, пошук прогалин в світогляді і неузгодженостей себе з світом реальним почне непомітно змінювати твоє оточення. А з страхом змін в собі треба розмовляти, як з малою дитиною, часто, доступно і з любовю :)

Edited at 2013-12-22 18:55 (UTC)
virsh on Декабрь, 24, 2013 05:46 (UTC)
Re: Дорога в Океан Добра
Страдать гораздо легче, чем изменяться. Чтобы стать счастливым, нужно иметь мужество.
imagelinaimagelina on Декабрь, 22, 2013 09:05 (UTC)
Как потрясающе написано. Спасибо.
pristalnayapristalnaya on Декабрь, 22, 2013 12:35 (UTC)
Пожалуйста)
anje88xanje88x on Декабрь, 22, 2013 13:15 (UTC)
Однозначно, Лена!